ЮРИДИЧНА НООСФЕРОЛОГІЯ ЯК НАУКОВА І НАВЧАЛЬНА ДИСЦИПЛІНА: ОБ'ЄКТ, ПРЕДМЕТ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

  • Михайло Олександрович Баймуратов доктор юридичних наук, професор, головний науковий консультант Інституту законодавства Верховної Ради України, Заслужений діяч науки і техніки https://orcid.org/0000-0002-4131-1070
  • Володимир Петрович Ожерельев аспірант кафедри філософії Національного університету «Одеська юридична академія» https://orcid.org/0000-0001-9752-0392
Ключові слова: глобалізація, правова глобалізація, глобалістика, юридична ноосферологія, об’єкт юридичної ноосферології, предмет юридичної ноосферології, методи юридичної ноосферології, юридико-ноосферний підхід, топологічна інформаційно-правова Модель ноосфери.

Анотація

Стаття присвячена визначенню об'єкта, предмета і методів досліджень юридичної ноосферології як наукової і навчальної дисципліни. Доводиться, що юридична ноосферологія є новою перспективною науковою і навчальною дисципліною, в рамках якої на основі міждисциплінарного підходу можливо досліджувати широкий спектр актуальних міжгалузевих цивілізаційних проблем комплексними методами – правознавства та ноосферології. Такий міждисциплінарний – юридико-ноосферний підхід, що розроблений авторами статті, – призначений для моніторингу процесу правової глобалізації, розробки системи ноосферного права і методів МП-прогнозування,  – заснований на наукових уявленнях про природну єдність і безперервність простору цивілізаційно-правових подій. Своєю чергою, це дає підставу застосувати в юридико-ноосферних дослідженнях наукові методи теорії подібності, загальної топології і теорії ігор та ін., відповідно до математичних понять про «цілісність» і «нерозривність» досліджуваного глобального об'єкта. Здійснення досліджень на платформі юридичної ноосферології з використанням, топологічної інформаційно-правової Моделі ноосфери, що розроблена авторами, дозволяє вивчати виникнення і розвиток цілісного юридико-ноосферного природного феномена в єдиному просторовому континуумі в реальному часі в науковому експерименті. Такі можливості особливо важливі для пізнання законів сталого розвитку світової цивілізації в їх екологічному та правовому додатку і глобальному прояві – тобто в телеологічно обґрунтованої діяльності з МП-прогнозування. Це вказує на найважливішу роль юридичної ноосферології як наукової і навчальної дисципліни, яку вона здатна грати, – причому, не тільки в розробці системи ноосферного права, в розвитку всієї системи юридичних і геополітичних наук, а й розвитку різних напрямків досліджень в глобалістиці.

Посилання

Рулан Норбер. Юридическая антропология: учебник для вузов. – М.: Изд-во НОРМА. 1999. 310 с.

Ковлер А.И. Антропология права: учебник для вузов. – М.: Изд-во НОРМА. 2002. 467 с.

Скоробогатов А.В. Очерки по юридической антропологии / А. В. Скоробогатов, А. И. Скоробогатова, А. В. Краснов; под ред. А. В. Скоробогатова. – Казань: Изд-во «Познание» Казанского инновационного университета, 2019. 168 с.

Психолого-педагогическая антропология: Учебно-методический комплекс /Авт.-сост.: К. Г. Языков, И. Л. Шелехов, Т. А. Булатова; ФГБОУ ВПО «ТГПУ». – Томск: Изд-во Томского государственного педагогического университета, 2013. 308 с.

Карбонье Жан. Юридическая социология: Пер. с фр. / Пер. и вступ. ст. В. А. Туманова. – М.: Прогресс, 1980. 352 с.

Дубовицкий В.Н. Основные концепции правопонимания и социология права // Право и демократия: сб. науч. тр.; редкол.: В.Н. Бибило (гл. ред.) [и др.]. – Минск: БГУ, 2009. Вып. 20. С. 59–74.

Дубовицкий В.Н. Социология права: предмет, методология и методы. – Минск: Право и экономика, 2010. 174 с.

Бирюков С.В. О научном статусе и предмете социологии права // Вестник Омского университета. Серия «Право». 2015. № 2 (43). С. 116–122.

Саидов А.Х. Социология права: каков её научный статус? [Електронний документ]. – Режим доступу: http://ecsocman.hse.ru/data/600/ 626/1219/saidov.pdf

Вернадский В.И. Научная мысль как планетное явление. – М.: Наука, 1991. 271 с.

Вернадский В.И. Несколько слов о ноосфере // Успехи современной биологии. 1944. №18, Вып. 2. С. 113-120.

Вернадский В.И. Биосфера и ноосфера. – М.: «Наука», 1989. 261 с.

Международное публичное право: учебник / Под ред. К.А. Бекяшева. – М.: «Проспект», 1999. 640 с.

Баймуратов М.А. Международное публичное право: учебник.– Х.: ООО «Одиссей», 2007. 704 с.

Бержель Ж.-Л. Общая теория права / Под общ. ред. В.И. Даниленко / Пер. с фр. – М.: Издательский дом NOTA BENE. 2000. 576 с.

Ивакин А.А. Предпосылки и предтечи учения о ноосфере // Актуальні проблеми філософії та соціології. 2016. Вип. 10. С. 58-61.

Ивакин А.А., Ожерельев В.П. Научно-философское толкование мифопоэтического образа дерева жизни // Актуальні проблеми філософії та соціології. 2017. №17. С. 32-36.

Баймуратов М.А., Ожерельєв В.П. Міжнародне публічне право і ноосфера: на шляху до створення єдиної аналітичної моделі // Публічне право. 2019. №1 (33). С. 120-130.

Баймуратов М.А., Ожерельєв В.П. Роль топологічної двоконтурної моделі ноосфери в дослідженні процесів правової глобалізації. // Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради України. 2020. №1. С. 8-18 [Електронний документ]. – Режим доступу: https://instzak.com/index.php/ journal/article/view/1770/1651

Баймуратов М.А., Ожерельев В.П. Топологічна інформаційно-правова структура ноосфери – концептуальна основа ноосферного права. // Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради України. 2020. №4 [Електронний документ]. – Режим доступу: https://instzak.com/index.php/ journal/article/view/1770/1655

Боруленков Ю.П. Объект и предмет юридического познания // Закон и право. 2015. № 7. С. 22-28. [Електронний документ]. – Режим доступу: http://naukarus.com/obekt-i-predmet-yuridicheskogo-poznaniya

Боруленков Ю.П. Теория юридического познания как фундаментальная наука // Вестник Московского университета МВД России. №11, 2015. С. 10-15. [Електронний документ]. – Режим доступу: https://cyberleninka.ru/article/n/teoriya-yuridicheskogo-poznaniya-kak-fundamentalnaya-nauka/viewer

Бородин Е. А. Философские проблемы становления ноосферного права: инвайронментальный дискурс «живого права»: Дисс… канд. философ. наук. Специальность: 09.00.11. – социальная философия. – Иваново, 2015. 167 с. [Електронний документ]. – Режим доступу: http://www.ivanovo.ac.ru/upload/medialibrary /78f/BorodinDisser.pdf

Веников В.А. Теория подобия и моделирования: учеб. пособ. для вузов. – М.: Высшая школа, 1976. 479 с.

Фоменко А.Т. Наглядная геометрия и топология. Математические образы в реальном мире. 2-е изд. – М.: Изд-во. Моск. ун-та, Изд-во. «ЧеРо», 1988. 416 с.

Франсис Дж. Книжка с картинками по топологии: Пер. с англ. – М.: Мир, 1991. 240 с.

Смирнов С.Г. Прогулки по замкнутым поверхностям. Серия: «Библиотека «Математическое просвещение». Вып. 27. – М. МЦНМО, 2003. 28 с.

Заякина Р.А. Роль топологии в исследовании социальных объектов: вчера, сегодня, завтра // Идеи и Идеалы. Т. 2. Социальная философия и практика. – Новосибирск: Новосиб. гос. техн. ун-т. 2017. № 3(33). С. 41-52.

Заякина Р.А., Ромм Марк. Сетевой подход: между топологиями пространства и формы // Социологическое обозрение. 2017. Т. 16. № 2. С. 163-179.

Кравчук В.М. Просторовий поворот у праві: філософсько-правове розуміння // Актуальні проблеми правознавства. Випуск 3 (11). 2017. С. 20-24.

Пристенский В.Н. Топология права как аспект философии человека // Известия Российск. государственного педагогического университета имени А.И. Герцена. 2009. № 87. С. 60–70.

Василенко В.Н., Иманов Г.М. Ноосферная футурология. Библиотека учебных пособий по ноосферологии. – СПб.: Изд. ООО «Лема», 2010. 866 с. [Електронний документ]. – Режим доступу: http://noocivil.esrae.ru/pdf/ 2012/4/925.pdf

Мезенцев Ю.Л. Религия и ноосферное мировоззрение // Культура народов Причерноморья. 2012. С. 94-96. [Електронний документ]. – Режим доступу: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/55852

Ноосферна парадигма в публічному управлінні: теорія, історія, сучасність: матеріали наук.-практ. конф., 15 березня 2017 р.– Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ. – Х.: “Магістр”, 2017. 208 с. [Електронний документ]. – Режим доступу: http://www.kbuapa.kharkov.ua/e-book/conf/2017-4/2017_01.pdf

Нефёдов Б.И. Катехизис аспиранта кафедры международного права: учебное пособие; [отв. ред. А.Н. Вылегжанин]. – Москва: МГИМО- Университет, 2018. 462 с.

Декларация Конференции Организации Объединенных Наций по проблемам окружающей человека среды (Стокгольмская декларация) 1972 года и Рио-де-Жанейрская декларация по окружающей среде и развитию 1992 года [Електронний документ]. – Режим доступу: https://legal.un.org/avl/pdf/ha/dunche/dunche_r.pdf

Конференция Организации Объединенных Наций по устойчивому развитию "Рио+20"19 января 2012 года [Електронний документ]. – Режим доступу: https://apps.who.int/gb/ebwha/pdf_files/EB130/B130_36-ru.pdf

Перетворення нашого світу: Порядок денний в галузі сталого розвитку на період до 2030 року: Резолюція, прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 25 вересня 2015 року (A/70/L.1) [Електронний документ]. – Режим доступу: http://sdg.org.ua/ua/resources-2/344-2030-2015

Мезенцев Ю.Л. Ноосферное мировоззрение – стратегия выживания современной цивилизации // Учёные записки Таврического национального университета им. В.В. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации». Том 24 (63). 2011. №3. С. 309-316.

Пантелеева Г.Г. Ноосферно-антропологические идеи как условие целостности человека // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Философия. Культурология. Социология». Том 24 (63). 2011. №2. С. 66-75.

Ноосферный проект социоприродной эволюции: поиск алгоритмов устойчивости (коллективная монография) [текст] / Отв. ред. проф. Д.Е. Муза. – Донецк: ДонНТУ, Технопарк ДонНТУ УНИТЕХ, 2014. 288 с.

Жарков В.О. Концептуальні засади формування сталого розвитку в Україні // Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради України. 2020. №1. С. 137-145.

Урсул А.Д., Урсул Т.А. Цели перехода к устойчивому развитию человеческой цивилизации // Знание. Понимание. Умение. Гуманитарные науки: теория и методология. 2016. № 2. С. 65-72.

Урсул А.Д. На пути к ноосферной цивилизации: взаимосвязь цивилизационных и ноосферных исследований // Политика и общество. 2014. №12 (120). С. 1501-1520.

Магидович И.П., Магидович В.И. Очерки по истории географических открытий. В 5-ти т. Т. 2. Великие географические открытия (конец XV – средина XVII в.). – М.: Просвещение, 1983. 399 с.

История Средних веков: В 2 т. Т. 1: Раннее Новое время: учеб./ Под ред. С.П. Карпова. – М.: Изд-во Моск. ун-та; Изд-во «Печатные Традиции», 2008. 681 с.

История Средних веков: В 2 т. Т. 2: Раннее Новое время: учеб./ Под ред. С.П. Карпова. – М.: Изд-во Моск. ун-та; Изд-во «Печатные Традиции», 2008. 432 с.

Испано-португальские договоры о разделе колониальных владений в 15-18 веках // Нац. политическая энциклопедия [Електронний документ]. – Режим доступу: http://politike.ru/termin/ispano-portugalskie-dogovory.html

Горбань А.В. Проблемы и перспективы глобального и регионального стабилизирующего развития: социально-философский анализ [Електронний документ]. – Режим доступу: http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/ 123456789/90962/28-Gorban.pdf?sequence=1

Елацков А.Б. Геополитическое поле. Секция: «История и теория геополитики» // Актуальные вопросы общественных наук: социология, политология, философия, история / Сб. ст. по материалам LIX-LX междунар. науч.-практ. конф. № 3-4 (55). – Новосибирск: Изд. АНС «СибАК», 2016. С. 76-80.

География мира. В 3 т. Том 1. Политическая география и геополитика : учебник и практикум для вузов / Н. В. Каледин [и др.]; под редакцией Н. В. Каледина, Н. М. Михеевой. 2-е изд., перераб. и доп. – Москва: Издательство Юрайт, 2019. 388 с.

Опубліковано
2020-08-26
Як цитувати
Баймуратов, М. О., & Ожерельев, В. П. (2020). ЮРИДИЧНА НООСФЕРОЛОГІЯ ЯК НАУКОВА І НАВЧАЛЬНА ДИСЦИПЛІНА: ОБ’ЄКТ, ПРЕДМЕТ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ. Соціальний Калейдоскоп, 1(1). https://doi.org/10.47567/bomivit.1-1.2020.08

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають